Помилка, яку виявили через 50 років

В жовтні цього року літня токійська Олімпіада справляє ювілей. 50 років минуло, як вперше на Азіатському континенті, поблизу затухшого вулкана Фудзіяма, відбулась грандіозна спортивна феєрія, участь в якій серед 5 140 спортсменів з 93 держав світу приймали і наші атлети. Українські спортсмени досягли в Японії неабияких успіхів. 11 посланників України з 35, що входили до складу збірної СРСР, стали чемпіонами в особистих і командних змаганнях. Усього ж вони завоювали 32 медалі – 13 золотих, 12 срібних і 7 бронзових. Були серед переможців і львів’яни.

Приємні спогади

17 серпня 1969 року вперше в історії Радянського футболу команда другого дивізіону спромоглась вибороти кубок СРСР. Сюрприз вчинили львівські «Карпати», створені лише в 1963 році на базі заводського колективу «Львівсільмаш» та спортивного клубу армії Прикарпатського військового округу. Сорок п’ять років неабиякий ювілей, проте чекати ще п’ятирічку терпець урветься. Останні роки ця амбіційна дружина, така незручна для грандів футбольної першості, нажаль, суттєво втратила свої позиції і пасе задніх в турнірних таблицях України, постійно і впевнено, лоскочучи нерви уболівальникам, перебуваючи в групі аутсайдерів, претендентів на виліт з прем’єр-ліги.

Друга Міжнародна філателістична виставка «Одесафілекс – 2014» (роздуми філателіста)

Магія чисел. Вираз відомий, та є, виявляється, ще й магія літер. Липень місяць для небайдужих українців, які ще чимось цікавляться, окрім кулінарії та політики, пройшов під магією літери «Ф». Футбол і філателія, ось складові цього явища. Мундіаль у Бразилії і Національна філателістична виставка в Одесі. Цікаво, що навіть фінал по футболу і закриття Одесафілекс відбулись в один день – 13 липня. Такий собі збіг обставин.

Марки розповідають

Філателія, як вид колекціонування марок, заняття цікаве, приємне і досить навіть корисне. Заспокоює нервову систему, вчить акуратності, охайності, дисциплінує, виховує, нагадує, попереджає і застерігає. Та, напевно, основна принада - заклик до пошуку. Поштова марка це мініатюрна скриня, по вінця заповнена цікавою пізнавальною інформацією, що розповідає чи то про видатного діяча, чи то про історичну подію. Знайомство з новою придбаною пошті вкою ніби чергова експедиція в чарівну країну знань, це нові відкриття і знахідки. Бажання і наполегливий пошук – ось основні інструменти, що допоможуть відкрити жадану скарбничку.

Футбол і філателія. Багато спільного мають ці захоплення. По-перше, починаються з однакової літери, по-друге, як футбол серед спортивних вболівальників, так і філателія серед колекціонерів, за популярністю та кількістю прихильників мають величезну перевагу перед іншими видами хобі. Нарешті футбольна тема на марках найпоширеніша, а зображення на поштових мініатюрах спортивних подій, чемпіонів, кубків та голів, як найкраще збереже їх для нащадків та і свідки подій, дивлячись на них час від часу з приємністю згадають запеклі футбольні баталії.

Єдине про що шкодую, так це, що через вік і стан здоров’я не можу у безпосередньо брати участь в шаленій круговерті сьогодення. Проте, є безліч можливостей не стояти осторонь. Було б бажання. Пиши вірші, висловлюй наболіле, молись.  Роби, що можеш, будь-що знадобиться, фізичне, моральне, матеріальне. Є в мене добрий приятель і звати його Андрій. Людина, просякнута козацьким духом, щирий українець з гарячим серцем патріота. Його творча натура постійно знаходиться у пошуку нових сюжетів конвертів, листівок, віньєток, котрі сам і виготовляє.

Українському «Соколу» 120 років

Перший птах, який «спурхнув» на поштову марку України, був сокіл. На одній з двох марок серії 1995 «Червона книга» зображено сокола-сапсана. Це, напевно, символічно. З давніх-давен цього сміливого і волелюбного птаха шанували і любили в Україні. В особливій повазі був він у козаків запоріжців. Його зображали на прапорах та хоругвах,  а звертання «брате, соколе» чи «соколики молоді» підкреслювало добре ставлення і любов. Передові розвідувальні загони козаків називались «соколи».

Та насправді, символічний сокіл звив гніздо в українському серці набагато раніше…

«Фестиваль червеного вина»

На шпальтах «Поштового вісника» з кінця минулого року триває жвава дискусія щодо тематичного колекціонування марок. За двадцять два роки незалежності українська пошта спромоглась випустити без малого півтори тисячі чудових марок найрізноманітніших сюжетів і тем. Не хочу сперечатись з автором статті про орнітофілію (ПВ №1 ц.р.), але, розуміючи його бажання бачити більше марок, присвячених птахам, не слід забувати, що існує безліч інших тем, які не менш цікаві та мають своїх прихильників.

Вміють українці і працювати наполегливо, і святкувати. Шанують у нас народні звичаї та традиції. Один одного вітають, святих не забувають, пращурів поважають. Кожній порі року свої празники притаманні. Особливо зима ними щедра. Якщо протягом року роботи не цурався, то й настрій святковий. Різдво Христове – одне з найвеличніших свят для християн. А починається зимова святкова феєрія 1-го грудня, коли церковні дзвони нагадують, що час вітати з Днем Ангела усіх Романів, тоді 7-го грудня – Катерин іменинниць і пішло поїхало…

Гортаючи альбом з поштовими марками, ми неначе здійснюємо подорож навколо світу. Адже марка – це маленька частинка історії й культури кожної держави. Важко уявити собі більш інтелектуальне й вишукане хобі. Відомим філателістом є, наприклад, королева Великобританії Єлизавета ІІ. Не всім відомо, що наше місто теж має давні філателістичні традиції. В тому, що Івано-Франківськ – це аж ніяк не останнє місто на філателістичній карті України, переконався «Західний кур’єр».