Українському «Соколу» 120 років

Перший птах, який «спурхнув» на поштову марку України, був сокіл. На одній з двох марок серії 1995 «Червона книга» зображено сокола-сапсана. Це, напевно, символічно. З давніх-давен цього сміливого і волелюбного птаха шанували і любили в Україні. В особливій повазі був він у козаків запоріжців. Його зображали на прапорах та хоругвах,  а звертання «брате, соколе» чи «соколики молоді» підкреслювало добре ставлення і любов. Передові розвідувальні загони козаків називались «соколи».

Та насправді, символічний сокіл звив гніздо в українському серці набагато раніше…

«Фестиваль червеного вина»

На шпальтах «Поштового вісника» з кінця минулого року триває жвава дискусія щодо тематичного колекціонування марок. За двадцять два роки незалежності українська пошта спромоглась випустити без малого півтори тисячі чудових марок найрізноманітніших сюжетів і тем. Не хочу сперечатись з автором статті про орнітофілію (ПВ №1 ц.р.), але, розуміючи його бажання бачити більше марок, присвячених птахам, не слід забувати, що існує безліч інших тем, які не менш цікаві та мають своїх прихильників.

Вміють українці і працювати наполегливо, і святкувати. Шанують у нас народні звичаї та традиції. Один одного вітають, святих не забувають, пращурів поважають. Кожній порі року свої празники притаманні. Особливо зима ними щедра. Якщо протягом року роботи не цурався, то й настрій святковий. Різдво Христове – одне з найвеличніших свят для християн. А починається зимова святкова феєрія 1-го грудня, коли церковні дзвони нагадують, що час вітати з Днем Ангела усіх Романів, тоді 7-го грудня – Катерин іменинниць і пішло поїхало…

Гортаючи альбом з поштовими марками, ми неначе здійснюємо подорож навколо світу. Адже марка – це маленька частинка історії й культури кожної держави. Важко уявити собі більш інтелектуальне й вишукане хобі. Відомим філателістом є, наприклад, королева Великобританії Єлизавета ІІ. Не всім відомо, що наше місто теж має давні філателістичні традиції. В тому, що Івано-Франківськ – це аж ніяк не останнє місто на філателістичній карті України, переконався «Західний кур’єр».

Чи вірите Ви в чудеса? Не всі дадуть ствердну відповідь. Що ж, кожен може мати свою думку. Я у дива вірю, бо маю неабиякий в тому досвід. Дивовижні речі відбуваються доволі часто, ми навіть цього інколи не помічаємо. А чудеса таки є.  Про один такий випадок зараз розповім.

Скільки себе пам’ятаю, збирав марки. Принаймні рахував за таке. У батька було кілька альбомів і мені дозволяли час від часу милуватись ними. Безумовно, найбільший інтерес тоді викликали яскраві різнокольорові марки, присвячені природі. Ну, а якщо врахувати мою палку прихильність до усякої живності, будь-то рибки, пташки чи ще якісь звірятка, то однозначно найулюбленішою темою філателії була «тваринна».

Багата наша земля на видатних людей. Талановиті сини і дочки Галичини уславили себе у найрізноманітніших галузях. Завдяки наполегливим пошукам все більше таємниць відкриває нам спадщина знаменитих краян.

У цьому році вся спортивна (і не тільки) громадськість Львівщини святкує славну – 140-річницю з дня народження Івана Боберського, провідного діяча спортивно-гімнастичного руху України, теоретика та ідеолога, організатора українського сокільства та пласту, активіста УСС.

За деякі знаки поштової оплати, тобто марки, колекціонери викладають чималі кошти, які можуть вимірюватися сотнями, тисячами, а в деяких випадках і мільйонами доларів. Натомість розрекламовані блоки та марки «Євро 2012» попитом майже не користуються. І коли ажіотаж навколо ЄВРО 2012 був у розпалі, й чимало приватних та державних структур, а також окремих людей, користуючись щасливою нагодою, прагнули заробити якнайбільше, розрахунки Укрпошти і сподівання філателістів на прибутки та задоволення духовних потреб від поштових марок виявилися нездійсненними.

Цікаву і малодосліджену сторінку частину української преси складає філателістична преса. Спеціалізованих, ґрунтовних розвідок з цього питання не було. Свого роду бібліографічний довідник з української філателії уклав канадський дослідник, за походженням українець, Олександер Малицький. Окрім часописів в його довідник включено рубрики в нефілателістичних періодиках, які одначе були присвячені філателії. Чимало відомостей з української філателістичної преси є в фундаментальній праці «Начерк історії української філателії» Романа Бишкевича.

Витоки філателістичного колекціонування на Галичині очевидно слід шукати ще з часів появи перших поштових марок. Першими збирачами марок були особи, що вели в силу обставин жваве листування – духовенство, вчителі та жінки. Зокрема відомо, що велику збірку марок мав священник Йосип Погорецький (1802-1890) із с. Вацевичі на Дрогобиччині. Серед його особистих паперів був один примірник першого австрійського журналу «Der Briefmarken Anzeiger» за 1867 рік. Син священника Погорецького, Іполит (1859-1934) також займався філателією.