Він бачив майбутнє і воно було казковим
24 лютого 1865 року народився Іван Левкович Липа, український громадський і політичний діяч, письменник казкар. Він був співзасновником товариства «Братство тарасівців», комісаром Одеси (1917), членом ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністром віросповідань УНР (1919).
Лікар за фахом, І.Л.Липа через свої погляди щодо національного визвольного руху українського народу на протязі всього свого життя переслідувався монархічною російською владою, а пізніше польською поліцією. У період Української Народної Республіки керував управлінням культури та віровизнання в уряді. Був членом Української Народної Ради та Ради Республіки. Входив до складу комісії з підготовки Конституції УНР, деякий час був міністром охорони здоров’я в Уряді Української Народної Республіки в екзилі.
Останні роки життя Іван Липа провів у Винниках, передмісті Львова, де займався лікарською практикою та письменництвом. Саме у Винниках були написані його «золоті» казки та новели, виткані, як писав його син Юрій, ніби «блакитним цвітом». І.Липа бачив і вірив у світле майбутнє вільної незалежної України.
В листопаді 1923 році Липи не стало та спогад про щирого казкаря-патріота продовжує жити в серцях сучасних українців.
Як Майданом крокував,
Казкар Липа пригадався,
Ворон на старім дубі
Свіжой кров"ю напувався.
І лилася тая кров,
Сухі корені зрошая.
І земля від крові той
Заряснілася врожаєм.
Хто ти ворон, дуб, земля,
Чи та кров, що всіх збудила?
Бог все бачить і щодня
В боротьбі зростає сила.
Василь Прухницький, Львів
