Графічне відображення життя завжди супроводжувалося помилками. Лише малюнок за допомогою неупередженого об'єктива майже усунув джерела помилок. З народженням поштової марки почали зустрічатися і помилки в їхніх малюнках, допущені художниками, в результаті чого різні недоречності стали поширюватися мільйонними тиражами.

У Чилі Колумб протягом багатьох років зображувався з гарною бородою. Лише на початку XX століття було помічено, що малюнок суперечить історичним відомостям. Тому на новому випуску стандартних марок 1901-1902 рр.. Колумб виявився голеним.

У Франції довгий час виходили марки із зображенням жіночої фігури - символу республіки Маріанни - у вигляді сіячки. Будь-який селянин за волоссям Маріанни, що розвівається, відразу помітить, що вона сіє проти вітру. Протягом 35 років (з 1903 по 1938 рр..) французька пошта не виправляла помилки. Інша неточність увічнена на перших марках Чехословацької республіки (1918-1919 рр.). За Празьким Кремлем - Градчани - видно схід сонця. Всякому ж знавцю Праги кидається в очі, що Градчани зображені з боку сходу, через що сонце сходить із заходу. На наступних випусках цих марок (1920-1921 рр.). Сонце не зображувалося. Ще одна помилка є на марці із серії, випущеної Контрольною радою в 1947 р. Сіяч кидає насіння при кроці вперед правою ногою, а не лівою, як зображено на малюнку.

Іноді при гравіруванні друкованої форми не враховувалося, що малюнок повинен наноситися в дзеркальному зображенні. У результаті вийшло, що ковалі, зображені на одній з марок німецької серії 1921-1922 рр.., виявилися шульгами. Гірник, зображений на іншій марці цієї серії, також, очевидно, шульга, так як він тримає клин правою рукою і вдаряє по ньому кувалдою, затиснутою в лівій руці. На більш пізніх випусках помилка виправлена. На марці в 2 лева з болгарського пам'ятного випуску 1931 футболіст б'є по м'ячу лівою ногою. Зате фехтувальник на 30-франковій марці, що входить до французької серії «Переможці Олімпійських ігор 1952 р. в Гельсінкі», зображений шульгою навмисно, так як Крістіан д'Оріола, що завоював дві золоті медалі у фехтуванні на рапірах, насправді шульга.

Єгипет випустив в 1925 р. пам'ятну серію, присвячену міжнародному географічному конгресу в Каїрі. На малюнку показано, як бог Місяця Той пише на дошці ім'я Фуа-да I. Ім'я на дошці вже написано, а Той на малюнку ще тільки приставляє грифель до початкової букви!

Як приклад помилки у написах на марках слід згадати Колумбійську марку в 20 сентаво (1886/1888 рр..), Напис на якій свідчить: «REPULICA DE COLOMBIA». Марка знаходилася в обігу і тільки через два роки була замінена іншою, з правильною написом: «REPUBLICA». У Болгарії вийшло так, що в 1948 р. в напис «NARODNA REPUBLIKA» помилково потрапила слов'янська буква «Н» і вийшло: «NARODHA REPUBLIKA». Трапляються помилки навіть у написах, що вказують номінал марки. У 1948 р. румунська пошта на одній з марок замість 0,50 лей позначила номінал в 0,50 бані!

Між іншим, треба мати на увазі, що на старих марках зустрічаються навмисні помилки граверів, які служили захистом проти підробок. Було відмічено, що виробники фальшивок, як правило, цих помилок не помічають і підроблені марки виглядають більш «досконалими», ніж справжні. До речі сказати, фальсифікація поштових марок на Заході - не настільки вже й рідкісне явище. При цьому можна розрізняти три види підробок: на шкоду пошті, на шкоду колекціонерам та з метою пропаганди і шпигунства.
Незабаром після випуску перших поштових марок з'явилися і шахраї, які виготовляли і використовували фальшиві марки на шкоду пошті. Однією з найбільш дивовижних підробок є фальшива марка Ганновера 1859 номіналом в 1 грош. До теперішнього часу не виявлено жодного примірника цієї підробки. Факт же її існування підтверджується тим, що ганноверська поштова адміністрація вже в 1860 р. розіслала циркуляр з попередженням про появу фальшивки. До циркуляру, жодного примірника якого поки також не виявлено, був прикладений картон із зображеннями справжньої і фальшивої марок. Зараз відомі три таких картони. Таким чином, проблема «ганноверської фальшивки» до цих пір чекає свого дослідника. "У Німеччині неодноразово підробляли марки в 10 пфенігів, що відповідало тарифу за простий лист, який пересилається всередині країни. Відомі фальшиві 10-пфеннігові марки випусків 1889 (орел), 1900 (Німеччина з написом« Reichspost »), 1902 (Німеччина з написом« Deutsches Reich »на папері без водяного знака) і 1905-1911 рр.. (той же малюнок на папері з водяним знаком«ромби»). Ці фальшивки тепер трапляються дуже рідко з тієї причини, що пошта завжди дуже швидко розпізнавала підробку і приймала свої заходи.

В Іспанії в середині XIX століття справа дійшла до того, що поштова адміністрація була змушена щороку випускати в обіг нову серію марок, оскільки незабаром після кожного випуску в обігу з'являлися його фальсифікати. Першими були підроблені марки випуску 1855 з портретом Ізабелли II. Особливо «не пощастило» серії 1873 р. - з десяти номіналів з зображенням символічної фігури Іспанії - були виявлені підробки шести номіналів. Сторінки каталогу «Ліпсія», який вказує на наявність фальшивок спеціальним значком, переповнені попередженнями про фальшиві марках Іспанії 1856-1859 рр.. В даний час поштові адміністрації перевіряють «на витримку» справжність марок, наклеєних на кореспонденцію. Знаки поштової оплати в більшості країн прирівнюються до банкнот, і підробка їх переслідується за законом. Країни в рамках Всесвітнього поштового союзу підтримують тісне співробітництво в боротьбі з фальсифікаторами. Особливі угоди обумовлюють право вилучати кореспонденцію, яка франкована фальшивими марками.